Остеоартроз

Остеоартроз — дуже поширене захворювання суглобів, на яке страждають близько 80% нашого населення у віці 50-60 років, але іноді воно проявляється і раніше, у 30-річному віці. При остеоартрозі насамперед уражається суглобовий хрящ. Як відомо, суглоб утворений суглобовими поверхнями кісток, покритими хрящовою тканиною. При різних рухах хрящ виконує роль амортизатора, зменшуючи тиск на поверхні кісток, що зчленовуються, і забезпечуючи їх плавне ковзання один щодо одного. Хрящ складається з волокон сполучної тканини, що рихло розташовані в матриці. Матриця – це желеподібна субстанція, утворена спеціальними сполуками – глікозамінгліканами. За рахунок матриці здійснюється живлення хряща та відновлення пошкоджених волокон. Подібна будова робить хрящ схожим на губку — у спокійному стані він вбирає рідину, а при навантаженні видавлює її в суглобову порожнину, забезпечуючи як би «мастило» суглоба.

Протягом життя хрящ гнучко реагує на стереотипні, тисячі разів повторювані поштовхи при деяких видах робіт чи бігу, стрибках тощо. Це постійне навантаження призводить до старіння та руйнування частини волокон, що у здоровому суглобі заповнюється синтезом такої ж кількості нових волокон. Остеоартроз розвивається при порушенні рівноваги між утворенням нового будівельного матеріалу для відновлення тканини хряща та руйнуванням. Виникає свого роду менш цінна структура хряща, здатна вбирати менші обсяги води. Хрящ стає сухішим, ламким, і у відповідь на навантаження його волокна легко розщеплюються. У міру прогресування артрозу, шар хряща, що покриває суглобові поверхні, стає дедалі тоншим, аж до повного руйнування.

Разом із хрящем змінюється і кісткова тканина під ним. По краях суглоба формуються кісткові вирости, що ніби компенсують втрату хряща за рахунок збільшення суглобових поверхонь. Це є причиною деформації суглобів при артрозі. У народі такий стан називають «відкладення солей», що є просто неписьменною назвою артрозної хвороби.

ЯКІ ФАКТОРИ НАВОДЯТЬ ДО ВИНИКНЕННЯ ОСТЕОАРТРОЗУ?

Якоїсь однієї причини, що призводить до розвитку цього захворювання, очевидно, немає. Має значення ряд факторів, що так чи інакше послаблюють хрящ, шкідливий вплив яких протягом життя підсумовується і в результаті призводить до розвитку артрозу. Початок захворювання в цій ситуації можна охарактеризувати як несприятливий збіг обставин, причому у кожної людини ці обставини є різними. Тим не менш, можна виділити ряд факторів, наявність яких підвищує ризик розвитку артрозу.

1. СТАРІННЯ — З віком хрящ стає менш еластичним і втрачає свою опірність навантаженню. Це не означає, що у всіх людей у ​​старості розвивається артроз. Але за наявності інших факторів, з віком ризик захворіти підвищується.

2. ВРОДЖЕНІ ОСОБЛИВОСТІ — В даний час широко поширений синдром дисплазії сполучної тканини. Це вроджена слабкість сполучної тканини, що виявляється підвищеною рухливістю суглобів, раннім розвитком остеохондрозу, плоскостопістю. При недотриманні певного рухового режиму цей стан може призводити до розвитку артрозу в молодому віці.

Інша досить часта вроджена аномалія — ​​повний або неповний вивих тазостегнового суглоба (саме тому проводяться профілактичні огляди новонароджених відразу після народження), який, якщо він неправильно вправлений або невірно лікувався, призводить з віком до тяжкої форми остеоартрозу тазостегнового суглоба.

3. ГЕНЕТИЧНА ПРИХОДНІСТЬ — Доведено, що схильність до вузликової форми артрозу з ураженням багатьох суглобів передається у спадок. У жінок, мати яких страждала на цю форму артрозу, ризик захворіти підвищений.

4. ТРАВМИ — Сприяти розвитку артрозу можуть сильні одномоментні травми, що супроводжуються забиттям, переломом, вивихом, пошкодженням зв’язкового апарату суглоба, або мікротравматизація суглоба, що повторюється. Мікротравматизація є причиною розвитку артрозу у працівників низки професій та професійних спортсменів. Прикладом може бути розвиток артрозу колінного суглоба у шахтарів, футболістів; артроз ліктьових та плечових суглобів у працюючих з відбійним молотком; артроз дрібних суглобів кистей у секретарів – друкарок, ткачих; артроз гомілковостопних суглобів у балерин; артроз суглобів рук боксерів і т.д.

5. СПОПУТНІ ЗАХВОРЮВАННЯ — Будь-які порушення обміну речовин, ендокринні розлади сприяють розвитку артрозу. Артроз частіше розвивається у опасистих людей, у хворих на цукровий діабет, захворюваннями щитовидної залози, у жінок у клімактеричному періоді. Різні порушення кровообігу в кінцівках, такі як варикозна хвороба вен, атеросклероз, також сприяють розвитку артрозу.

ЯК ПРОЯВЛЯЄТЬСЯ ОСТЕОАРТРОЗ?

Першим симптомом, що змушує звернутися до лікаря, є біль у суглобі. Інтенсивність болю може бути різною — від різко вираженого, що обмежує рухомо

сть суглоба, до помірної, що виникає лише за певних рухах.

Причиною сильного болю, як правило, є реактивне запалення суглоба (так званий синовіт) або запалення навколишніх суглобів тканин (м’язів, сухожиль, сумок). Запалення у суглобі виникає за рахунок того, що шматочки зруйнованого хряща потрапляють у суглобову порожнину та дратують синовіальну оболонку суглоба. Запальний біль досить виражений, посилюється при будь-яких рухах у суглобі, а також виникає в спокої у 2-ій половині ночі. При запаленні навколишніх суглобів тканин (сухожиль, сумок), біль посилюється при виконанні певних рухів, є болючі точки в області суглоба, характерні «стартові» болі (після періоду спокою важко починати рух). При правильному лікуванні запалення в суглобі або навколишніх тканинах вдається усунути, що супроводжується стиханням больового синдрому, зникненням нічних болів, поліпшенням рухливості суглоба.

За відсутності запалення, на початкових стадіях артрозу больовий синдром виражений незначно. Біль виникає лише при виражених навантаженнях на суглоб, таких як тривала фіксація суглоба в одному положенні (сидіння у незручній позі), тривала ходьба або біг, носіння важких сумок. Ці болі проходять після невеликого відпочинку із розслабленням суглобів. У стадіях артрозу, що далеко зайшли, больовий синдром практично постійний.